- стрічка
- şerit
Українсько-турецький словник. 2009.
стрічка
Look at other dictionaries:
стрічка — [стр’і/чка] чкие, д. і м. стр і/ц :і, мн. чки/, чо/к дв і стр і/чкие … Орфоепічний словник української мови
стрічка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стрічки … Орфографічний словник української мови
стрічка — и, ж. 1) Вузька смужка якої небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. 2) Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі. •• О/рденська стрі/чка спеціально оформлена смужка шовкової… … Український тлумачний словник
стрічка — I (спеціяльно виготовлена вузька смужка якої н. тканини, що вживається як прикраса), стьожка, стяжка, тасьма, бинда; кісник (стрічка для вплітання в коси), скиндяк (на голову) II ▶ див. кінофільм, плівка I … Словник синонімів української мови
гарячевальцьована стрічка — Syn: гарячекатана стрічка … Словарь синонимов металлургических терминов
гарячекатана стрічка — Syn: гарячевальцьована стрічка … Словарь синонимов металлургических терминов
холодновальцьована стрічка — Syn: холоднокатана стрічка … Словарь синонимов металлургических терминов
холоднокатана стрічка — Syn: холодновальцьована стрічка … Словарь синонимов металлургических терминов
стрічкар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
стрічкарка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
стрічковий — а/, е/. 1) Прикм. до стрічка 1), 2). || Який виготовляє, випускає стрічки. 2) З рухомим замкнутим полотном (про деякі пристрої, механізми). •• Стрічкова/ пила/ (пи/лка) гнучка сталева стрічка, на одній з поздовжніх частин якої нарізано зубці. 3)… … Український тлумачний словник
